КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Поліська районна організація
Меню сайту

Корисні посилання
  • Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України
  • ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
  • Федерація Профспілок України

  • Форма входу


    Календар
    «  Серпень 2012  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031

    Пошук

    Архів записів

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Вітаю Вас, Гість · RSS 26.04.2024, 14:13

    Головна » 2012 » Серпень » 14 » 14 серпня - медовий Спас
    11:13
    14 серпня - медовий Спас

    14 серпня Свято Спаса http://oblpon.kiev.ua/templates/Default/images/spacer.gif

    14 серпня Свято СпасаВ Україні святкують Спаса в серпні. 14 серпня - медовий Спас або Маковея. 19 серпня - яблучний. 29 серпня - горіховий. У серпні ми відзначаємо три чудових свята - три Спаса. Вони неоднакові по своїй значимості, проте у всіх трьох Спасів приводи для торжества пов'язані зі Спасителем. Перший Спас називається «Походження древ Хреста Господня». Це торжество відзначається 14 серпня. У царській скарбниці в Константинополі в храмі Святої Софії зберігалася реліквія - частинки деревини хреста, на якому розіп'яли Христа. Ці частинки мали чудотворною силою, зцілювали і могли зупиняти епідемії у Візантії. У найспекотнішу пору священнослужителі виносили з храму ці частинки і проходили з ними вулицями міста, прямуючи до водойм. Цей Спас важко віднести до свят, тому що в цей день починається Успенський пост. Він триває з 14 по 27 серпня. За своєю суворістю він такий же, як і Великий піст. Не можна їсти ні м'ясного, ні молочного. Перший Спас називається ще «медовим»: соти заповнені медом, бджолам пора влаштовуватися на зимівлю. Отже, можна спробувати свіжого меду. У першого Спаса є ще одна назва - «Маковей»: в цей час достигав мак. Маковея (Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас) одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник. «Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет. До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин. Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало». На Маковея готують пісний борщ з грибами. Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води. Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти. Всі чоловіки повинні були з’являтися на це свято в козацькому одязі. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці, бо вода на свято Маковея вважалася цілющою. Медовим його називають тому, що вулики до цього часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковея можна було розговлятися. Преображення Господнє - Другий Спас. Це свято називають ще й Яблучним Спасом. Святкують його щорічно 19 серпня. Головним його обрядом є освячення плодів і злаків в церквах. За традицією люди приносили для окроплення святою водою добірні яблука, аромат яких заворожував всіх присутніх у церкві людей, як в Преображенських куточках Едему. Вважалося, що яблука вже встигли до цього дня і їх можна починати їсти. До 19 серпня є достигаючі яблука не дозволялося - це вважалося гріхом. Яблучний Спас триває протягом дев'яти днів. Яблука можна їсти, пригощати ними один одного, кого довелося зустріти, готувати з них різні страви, робити зимові заготовки. З трьох свят, які називають Спасом (вони отримали таку назву, тому що присвячені чудесним справах Спасителя), тільки це свято, або Другий Спас, входить до числа «двунадесятих свят». Він присвячений вирішальним подіям для переконання учнів Христа, що перед ними - Спаситель. Зійшовши на гору разом зі своїми учнями, Христос став молитися, і незабаром його обличчя та одяг засяяли. Прийшли до Нього пророки Ілля та Мойсей, які вже давно покинули світ. Пролунав небесний голос Господа: «Це Син Мій Улюблений». Третій Спас - 29 серпня. Ще його називають «дожинки», тому що закінчується збирання хлібів, або «хлібний». А так як до цього часу достигають горіхи, цей Спас носить ще й назву «горіховий». Церква ж називає це свято «Перенесення Нерукотворного образу Господнього». Істинне походження цього свята несе нас в далеку історію. Князь Едесси, Авгарь, захворів на проказу. Він лікувався досить довго, але все безуспішно, поки не почув про чудотворця з Палестини. Це був Ісус Христос. Князь послав до нього гінця. Христос після вмивання витер своє обличчя рушником, на якому закарбувалось зображення обличчя Господа. Гонець відвіз цей рушник князю, і тільки один дотик до цього рушника полегшило страждання князя, а потім і зцілило його зовсім. Рушник (убрус) Христа стало прапором на зворотні вежі Едесси, так як воно врятувало владику. Так народився звичай захищати зворотні вежі міст християн зображеннями Христа, іконами Спасителя (Спаса).

    http://oblpon.kiev.ua/templates/Default/images/spacer.gif 

    Переглядів: 658 | Додав: adminpol | Рейтинг: 0.0/0
    Профспілка працівників освіти і науки України © 2024
    Створити безкоштовний сайт на uCoz