З поверненням, наш дорогий воїне!
Цілий рік ми називали його - наш воїн, наш герой і гордилися тим, що наш Саша, програміст відділу освіти, воює на Сході, захищаючи Україну і нас з вами від російського агресора. Цілий рік Грищенко Олександр - командир міномета третьої мінометної батареї 72 механізованої бригади був з нами на зв’язку, а ми слідкували за новинами, шукаючи очима на екрані нашого Сашка. Молилися за нього, щоб ворожа куля не зачепила хлопця, щоб не потрапив під «гради» і не загинув від снайпера. Спілкуючись по мобільному, ніколи не чули від нього якихось нарікань чи скарг, не відчували в голосі озлоблення або агресивності, завжди лише оптимістичний настрій і жарти. Ми дзвонили, щоб підтримати його, зігріти добрим словом, а тепер думаю, хто кого більш підтримував: ми - його, чи він - нас?
У вересні 2014-го в районі Волновахи в машину, в якій їхав і Сашко, влучив танковий снаряд, згоріли його документи, він зараз їх відновлює і вже скоро знову приступить до роботи у відділі освіти. Колеги щиро раді, що Саша повернувся живим, раді обняти, потиснути його мужню руку, почути воєнні історії, у яких не зважаючи ні на що, звучить гордість духу і віра в нашу Перемогу.
Отаким він і повинен бути – герой України – скромним, сміливим, життєрадісним, справжнім чоловіком і захисником, як наш Сашко. (Фото дивись у «Фотогалереї»)
|