КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Поліська районна організація
Меню сайту

Корисні посилання
  • Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України
  • ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
  • Федерація Профспілок України

  • Форма входу


    Календар
    «  Серпень 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Пошук

    Архів записів

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Вітаю Вас, Гість · RSS 23.04.2018, 04:26

    Головна » 2014 » Серпень » 29 » Текст виступу голови Районної організації прпофспілки на серпневій конференції
    16:33
    Текст виступу голови Районної організації прпофспілки на серпневій конференції

    Добрий день!

    Може ви і не повірите. Але я дуже радий вас бачити.

    Мій сьогоднішній виступ буде не традиційним.

    Не знаю, а  швидше здогадуюся чим він для мене може закінчитися.

    Почну з анекдота.

     Вітати учителя зі святом 1 вересня  - все одно, що вітати коняку з початком посівної кампанії!

     Зі святом Вас!

    Цього року Україна відзначала 200-річччя від дня народження свого генія-пророка Т.Г Шевченка. Тож зачитаю його навдивовиж актуального для нашого району у даний час вірша

    Не так тії вороги,

    Як добрії люди —

    І окрадуть, жалкуючи,

    Плачучи, осудять,

    І попросять тебе в хату,

    І будуть вітати,

    І питать тебе про тебе,

    Щоб потім сміятись,

    Щоб з тебе сміятись,

    Щоб тебе добити...

     

    Без ворогів можна в світі

    Як-небудь прожити.

    А ці добрі люде

    Найдуть тебе всюди,

    І на тім світі добряги

    Тебе не забудуть.

     

    Чому саме цей вірш я обрав, а тому, що у такий  надзвичайно важкий час для України, коли треба, як ніколи, консолідація усього населення нашої держави, соромно про це говорити, але серед наших колег трапляються люди, які своїми дзвінками, нашіптуваннями, кляузами, наклепами відвертою брехнею на своїх же колег «заробляють собі бали» перед різними органами влади. В результаті – замість виконання своїх безпосередніх обов΄язків люди повинні витрачати час на пояснення то в прокуратуру, то в УБОЗ то в СБУ. Якщо у нашому освітянському  середовищі, та й не тільки, буде продовжуватися таке ставлення  один до одного, то скоро ми всі будемо давати пояснення ФСБ Росії. У колективах знають «свої героїв», то нехай цим «героям» буде соромно перед усіма сьогодні присутніми у цій залі.

     

     

    Наголошую на тому, що зараз надзвичайно напружена ситуація у Країні.

    Напружена ситуація і серед працівників освіти, які з розумінням ставляться до скорочення годин, гурткової роботи, що болісно б΄є по і  так невеликих заробітних платах. То хотілося б бачити розуміння і підтримку  з боку районної влади.

     

    Ви всі були свідками як у цьому році відбувався «об΄їзд» навчальних закладів районною комісією.

     

    Те, про що я говоритиму  далі, стосуватиметься не всіх, а  тільки деяких членів комісії, повторюю не всіх, а тільки деяких членів комісії.

    Замість того, щоб подякувати працівникам шкіл за те, що вони коштами батьків, спонсорів, власними коштами разом з учнями, батьками, деколи і під час відпусток зробили ремонт  шкільних приміщень - отримали дошкульні зауваження. Ми всі знаємо, що потужність наших шкіл у багато разів перевищує кількість учнів, які навчаються. У нас є  класи у яких по  4, 5,7 учнів, то  скільки треба батьківських коштів батьківським комітетам зібрати на ремонт, а всі прекрасно знають, що не всі батьки здають гроші на ремонт. Незважаючи ні на що, ремонти були зроблені.

    У наших школах переважно працюють жінки, вони не будівельники. Можливо десь якийсь цвях і був не так забитий. 

     Тож бажаю членам комісії на наступний навчальний рік брати з собою молоток, цвяхи, цемент, і практично допомогти школам у проведенні ремонтів, а не дошкуляти.

    Сам собою  напрошується висновок: якщо адміністрацією не було виділено жодної копійки на ремонт, ремонт зроблений за кошти батьків, вчителів, спонсорів, тими ж самими батьками, працівниками школи, учнями, то чи мала моральне право комісія у такій формі поводи перевірку готовності начального закладу до навчального року?

    Після такого «об΄їзду» та ще, коли скорочуються години, гуртки, ставки вчителів,  з яким настроєм вчителі прийдуть першого вересня до учнів? Ще раз наголошую, що зараз настав час, коли ми повинні згуртуватися, бо в нас одна мета - Вільна Україна.

     Бажаю працівникам районної державної  адміністрації, щоб вони нарешті зрозуміли, що перед ними живі люди зі своїми   недостатками, радощами і болями, зі своїми проблемами, а не сліпі і німі виконавці їхніх розпоряджень та волі.

     

     

     

     

    А зараз я запрошую начальника відділу освіти, для привітання наших молодих колег.

    Сьогодні ми в нашу дружну сім΄ю,  районну профспілкову організацію, приймаємо нових членів – наших молодих колег це:

    Хомич Руслан Анатолійович – вчитель трудового навчання Рагівського НВО,

    Шершун Іван Анатолійович – вчитель музичного мистецтва Радинського НВО,

    Грубрин Ірина Василівна – соціальний педагог, практичний психолог Максимовицького НВО,

    КофановаНадія  Петрівна – вихователь дитячого садочка «Казочка» Красятицького НВО.

    Ми гордимося  нашими молодими колегами, справжніми патріотами, які відмовилися від пам΄ятних подаруків від районної профспілкової організації з нагоди вступу  на тернистий шлях педагогічної ниви, та попросили віддати кошти на придбання військової амуніції, практичному психологу, соціальному педагогу Вовчківського НВО, дитячого будинку «Пролісок» Борисяку Ігореві Ярославовичу, який на днях відбуває у зону АТО.

    Тетяно Антонівно, прилучіть ці кошти до вже Вашим колективом зібрані.

     

     

     

    Я єсть народ, якого Правди сила
    ніким звойована ще не була.
    Яка біда мене, яка чума косила! —
    а сила знову розцвіла.

    Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
    Щоб жить — я всі кайдани розірву.
    Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
    бо я живу.

    Московська  гидь, тремти! Я розвертаюсь!
    Тобі ж кладу я дошку гробову.
    Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
    бо я живу
    !

    Слава Україні!

     

     

     

     

     

    Переглядів: 576 | Додав: adminpol | Рейтинг: 0.0/0
    Профспілка працівників освіти і науки України © 2018
    Створити безкоштовний сайт на uCoz